Про кошторис бюджетної установи від «а» до «я»

13729
Головним документом кожної бюджетної установи є кошторис. Без нього ж не можна ані активи придбати, ані заробіток працівникам виплатити, ані розрахунки провести. Ба більше, взагалі не можна функціонувати. Тому складання кошторису бюджетної установи — важливий процес, за якого норми закону мають бути чітко дотримані, а всі витрати-доходи кільканадцять разів пораховані.

Кошторис бюджетної установи це — основний плановий фінансовий документ. Складають його установи після затвердження державного і місцевих бюджетів, які з цих бюджетів фінансуються.

Основна мета — установа має забезпечити виконання своїх функцій і досягнути результатів, які визначені згідно з бюджетними призначеннями. Цей документ встановлює на бюджетний період:

  • повноваження установи щодо отримання надходжень із загального та спеціального фондів відповідного бюджету;
  • розподіл бюджетних асигнувань на взяття установою бюджетних зобов’язань і здійснення платежів.

Тож обов’язок скласти кошторис мають усі установи без винятку — і ті, які ведуть бухгалтерський облік самостійно, і ті, які обслуговуються централізованою бухгалтерією. Більше того — у однієї установи кошторис може бути один або їх може бути кілька. Все залежить від кількості бюджетних програм, які вона виконує.

Установа складає кошторис, його ще називають індивідуальним, а головний розпорядник коштів відповідного бюджету складає зведений кошторис бюджетних установ за бюджетною програмою (далі — зведений кошторис).

Індивідуальний кошторис обов’язково затверджують, а зведений — ні. Зведений кошторис складає головний розпорядник коштів, підсумовуючи за бюджетною програмою показники індивідуальних кошторисів. Далі його подають до:

  • Мінфіну — якщо бюджетна програма визначена у держбюджеті;
  • місцевого фінансового органу — якщо бюджетна програма визначена у місцевому бюджеті.

Розглянемо алгоритм складання кошторису бюджетної установи.

Алгоритм складання кошторису бюджетних установ

Умовно цей важливий процес можна розділити на шість етапів:

  • 1) доведення установі граничних показників за загальним фондом;
  • 2) складання розрахунків за надходженнями спеціального фонду;
  • 3) складання розрахунків за видатками загального і спеціального фондів;
  • 4) заповнення вступної і основної частин кошторису;
  • 5) підписання кошторису і розрахунків до нього;
  • 6) подання їх на затвердження.

Проаналізуємо, як вони відбуваються.

1. Доведення граничних показників за загальним фондом

Перш ніж розпочинати складати кошторис бюджетної установи, головний розпорядник коштів відповідного бюджету після затвердження цього бюджету надсилає до установи для уточнення проекту кошторису граничні показники щодо сум бюджетних призначень, бюджетних асигнувань. Ці показники використовує установа також для складання проектів:

  • плану асигнувань загального фонду бюджету;
  • плану спеціального фонду, плану надання кредитів із загального фонду бюджету;
  • плану використання бюджетних коштів;
  • помісячного плану використання бюджетних коштів.

Ці документи і кошторис бюджетної установи складають одночасно.

2. Складання розрахунків за надходженнями спеціального фонду

За спеціальним фондом суми надходжень підкріплюють розрахунками для кожного виду доходу у розрізі кодів класифікації доходів. Тобто окремо розраховують власні надходження від:

  • надання платних послуг;
  • додаткової господарської діяльності;
  • оренди майна;
  • реалізації майна тощо.

Адже саме у розрізі кодів класифікації доходів складають кошторис бюджетних установ за спеціальним фондом (розділ «Надходження»).

Розрахунки щодо сум власних надходжень першої групи складають на основі показників:

  • обсягу платних послуг (планового);
  • розрахункових показників (площі приміщень, кількості обладнання та іншого майна, що установа здаватиме в оренду, кількостіліжко-місць у гуртожитках, кількості відвідувань виставок,музеїв, парків тощо);
  • вартості одиниціплощі, ліжко-місця, відвідування тощо.

Формуючи ці показники, слід також враховувати рівень їх фактичного виконання у звітному році і очікуваного виконання у році, що передує плановому. У розрахунках ці показники наводять у повному обсязі. При цьому вони мають відповідати показникам бухгалтерської звітності за відповідний звітний рік. Це стосується усіх підгруп першої групи власних надходжень установ.

Кошторис бюджетної установи включає надходження не лише першої групи власних надходжень, а й другої. Розрахунки сум надходжень дарунків, грантів чи благодійних внесків обчислюють відповідно до договорів, календарних планів проведення централізованих заходів та інших документів, якими передбачено їх отримання.

3. Складання розрахунків за видатками

Усі видатки у розрізі кодів економічної класифікації видатків (КЕКВ), які включає кошторис бюджетної установи за загальним і спеціальними фондами, обґрунтовують відповідними розрахунками. Ці видатки за кожним КЕКВ деталізують за видами та кількістю товарів (робіт, послуг) із зазначенням вартості за одиницю.

Інший розрахунок передбачений для таких КЕКВ, як:

  • 2111 «Заробітна плата»;
  • 2120 «Нарахування на оплату праці».

Суму видатків за КЕКВ 2111, яку містить кошторис, підтверджують штатним розписом і відповідним розрахунком розміру фонду оплати праці, який визначає за кожною посадою розмір посадового окладу, надбавок і доплат, премій, сум індексації та інших виплат. Суму видатків за КЕКВ 2111 розраховують з урахуванням ставок ЄСВ 22% і 8,41% (для працівників, які мають інвалідність) та фонду оплати праці, а також виходячи із запланованого розміру винагороди за договорами ЦПХ.

Кошторис бюджетної установи містить річний обсяг коштів, який забезпечує потребу установи в оплаті послуг зв’язку, природного газу, водопостачання, водовідведення, електричної і теплової енергії. Їх планують за загальним і спеціальним фондами. За КЕКВ 2270 «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв» складають детальні розрахунки на підставі затверджених лімітів.

За видатками спеціального фонду кошторис бюджетної установи обгрунтовують розрахунками з врахуванням черговості використання власних надходжень. 

Тобто суми видатків визначають з урахуванням:

  • напрямів використання власних надходжень;
  • потреби погашення заборгованості з бюджетних зобов’язань минулих років;
  • потреби виконання основних функцій установи, якщо за загальним фондом видатки не в повній мірі забезпечені.

Скласти кошторис бюджетної установи за видатками спеціального фонду допоможе частина четверта статті 13 Бюджетного кодексу України (БК). Вона визначає напрями використання власних надходжень — коштів спеціального фонду. Так, коштами, отриманими від надання платних послуг за основною діяльністю, дозволено оплачувати видатки на організацію діяльності з надання цих послуг.

Якщо передбачені надходження від додаткової (господарської) діяльності, цими коштами дозволено оплачувати:

  • організацію цієї діяльності;
  • госппотреби установи, у т. ч. комунальні послуги і енергоносії.

Коштами, отриманими як орендна плата, дозволено оплачувати видатки на утримання, облаштування, ремонт та придбання майна. Якщо кошторис бюджетної установи передбачає надходження від реалізації майна, ними оплачують:

  • ремонт, модернізацію чи придбання нових активів;
  • видатки зі збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти;
  • госппотреби установи, у т. ч. комунальні послуги і енергоносії.

Якщо, окрім власних надходжень першої групи, у кошторисі бюджетної установи є надходження другої групи, їх можна витрачати на організацію основної діяльності установи.

Згідно з абзацом 7 пункту 2 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 № 228 (далі — Порядок № 228), головний розпорядник доводить установі форму розрахунків, що підтверджують видатки кошторису бюджетної установи, централізовано. Або ж у головного розпорядника її погоджує установа самостійно.

4. Заповнення вступної і основної частини кошторису бюджетної установи

Вступна частина кошторису

У вступній частині кошторису відображають відомості про установу. А саме:

  • код ЄДРПОУ;
  • найменування установи;
  • місцезнаходження установи (місто, район, область).

Ці відомості беруть з установчих, реєстраційних документів.

У вступній частині кошторис містить відомості про:

  • вид бюджету (державний, обласний, міський, районний, об’єднаної територіальної громади, сільський тощо);
  • коди й назви відомчої, програмної класифікації видатків відповідного бюджету.

Як правило, головний розпорядник коштів відповідного бюджету доводить установі ці відомості одночасно з граничними обсягами видатків за загальним фондом.

Основна частина кошторису

Основна частина кошторису за формою є табличною і складається з двох розділів:

  • надходження;
  • видатки.

Кожен розділ заповнюємо у розрізі:

  • загального і спеціального фондів бюджету;
  • кодів доходів бюджету;
  • КЕКВ.

У графі «Разом» основної частини кошторису бюджетні установи сумують і відображають показники за загальним і спеціальним фондами у розрізі кодів доходів бюджету і КЕКВ.

Слід пам’ятати: 

розділи «Надходження» і «Видатки», які містить кошторис бюджетної установи, заповнюють з дотриманням вимог Порядку№ 228.

Так, у розділі «Надходження» у графі «Усього на рік/загальний фонд» заповнюємо лише комірку за надходженнями до загального фонду. Сума в ній дорівнює сумі доведених установі граничних обсягів видатків.

У розділі «Надходження» у графі «Усього на рік/спеціальний фонд» заповнюємо комірки за надходженнями до спеціального фонду (всього та у розрізі кодів класифікації доходів). Суми у них мають відповідати плановим обсягам надходжень, які установа у бюджетному періоді планує використати.

Кошторис бюджетної установи містить ці суми з обов’язковим підтвердженням розрахунками за кожним джерелом доходів (а саме кодами класифікації доходів):

  • 25010100 «Плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю»;
  • 25010200 «Надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності»;
  • 25010300 «Плата за оренду майна бюджетних установ»;
  • 25010400 «Надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна)»;
  • 25020100 «Благодійні внески, гранти та дарунки»;
  • 25020200 «Кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів, у тому числі заходів з відчуження для суспільних потреб земельних ділянок та розміщених на них інших об’єктів нерухомого майна, що перебувають у приватній власності фізичних або юридичних осіб»;
  • 25020300 «Кошти, що отримують вищі та професійно-технічні навчальні заклади від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право; кошти, що отримують державні і комунальні вищі навчальні заклади, наукові установи та заклади культури як відсотки, нараховані на залишок коштів на поточних рахунках, відкритих у банках державного сектору для розміщення власних надходжень, отриманих як плата за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю, благодійні внески та гранти»;
  • 25020400 «Кошти, отримані від реалізації майнових прав на фільми, вихідні матеріали фільмів та фільмокопій, створені за бюджетні кошти як за державним замовленням, так і на умовах фінансової підтримки».

Складаючи кошторис бюджетної установи, не забувайте:

залишки коштів на рахунках установи за спеціальним фондом не враховують у розділах «Надходження» і «Видатки» кошторису за спеціальним фондом.

За загальним фондом загальні суми за розділами кошторису «Надходження» і «Видатки» рівні між собою. Та й за спеціальним — діє аналогічне правило рівності. Якщо одна з них є більшою чи меншою, варто перевірити не лише правильність підсумку комірок, що містить кошторис бюджетної установи, а й розрахунків до нього, адже десь допущено помилку.

Суми кошторису також відповідають граничним показникам видатків загального фонду (поточних, капітальних), у т. ч. на оплату праці, оплату відряджень, комунальні послуги, якщо їх граничні значення головний розпорядник надіслав установі. Якщо у граничній сумі поточних видатків не виокремлені напрями використання, видатки за ними установа розподіляє самостійно. Складаючи у кошторисі бюджетної установи розділ «Видатки», слід передусім забезпечити бюджетними коштами захищені видатки. Це видатки на:

  • оплату праці;
  • ЄСВ;
  • медикаменти і перев’язувальні матеріали;
  • продукти харчування;
  • комунальні послуги, енергоносії;
  • енергосервіс;
  • охорону державних (комунальних) закладів культури тощо (ч. 2 ст. 55 БК).

Незахищені видатки, що їх містить кошторис бюджетної установи, планують лише у разі забезпечення у повному обсязі фінансуванням захищених видатків.

Якщо граничний обсяг видатків на оплату праці менший об’єктивної потреби установи на оплату праці, чисельність працівників установи приводимо у відповідність до визначеного фонду оплати праці — зменшуючи кількість штатних одиниць у штатному розписі. Якщо аналогічна ситуація за іншими видатками, установа розподіляє їх у межах встановлених асигнувань таким чином, щоб забезпечити виконання покладених на неї функцій.

Скласти кошторис це лише півсправи. Одночасно з кошторисом установа подає до головного розпорядника на затвердження план асигнувань загального фонду бюджету, план спеціального фонду, план використання бюджетних коштів, помісячний план використання бюджетних коштів і штатний розпис установи.

А після цього протягом року установа мусить дотримати зазначених у цих документах граничних сум. Тобто виконання кошторису бюджетної установи також має свої особливості. І на них варто зупинитися окремо.

Особливості виконання кошторису бюджетних установ

Пам’ятаймо основне правило: 

установа укладає договори, оплачує товари, роботи, послуги тощо виключно в межах бюджетних асигнувань, які затверджені кошторисом, планом асигнувань загального фонду бюджету, планом спеціального фонду тощо.

Виконуючи кошторис, установа не має права здійснювати запозичення в будь-якій формі або надавати юридичним чи фізичним особам кредити з бюджету. Видатки вона проводить для:

  • забезпечення своєї діяльності, виконання пріоритетних заходів;
  • погашення зареєстрованих у органі Казначейства зобов’язань минулих періодів, які містив кошторис бюджетної установи на минулий рік.

Спецфонд не є винятком.

За спеціальним фондом бюджету установа бере бюджетні зобов’язання виключно в межах відповідних фактичних надходжень до цього фонду з урахуванням залишку коштів на початок бюджетного року.

Виконуючи кошторис, слід прагнути до зменшення суми заборгованості за бюджетними зобов’язаннями минулих періодів та не допускати утворення у поточному році нової суми заборгованості.

Та не завжди установа виконує кошторис бюджетної установи. Йдеться про періоди, коли:

  • затверджено розпис бюджету, але не затверджено кошторис;
  • не затверджено розпис бюджету;
  • до розпису та/або кошторису внесені зміни.

Розглянемо їх детальніше.

Розпис бюджету затверджено, кошторис бюджетної установи  — ні

Увага!

Після затвердження розпису державного чи відповідного місцевого бюджету кошторис бюджетної установи слід затвердити протягом 30 календарних днів.

До його затвердження видатки установи провадять згідно з проектами кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, які обов’язково підписує керівник установи та головний бухгалтер. Після сплину цього часу видатки установи провадитимуть виключно на підставі таких документів (звичайно ж затверджених):

  • кошторису бюджетної установи;
  • плану асигнувань загального фонду бюджету;
  • плану спеціального фонду тощо.

Це контролюватимуть органи Казначейства під час реєстрації бюджетних юридичних і фінансових зобов’язань, проведення платежів.

Увага!

У разі незатвердження кошторису після сплину цього часу установі заборонено провадити діяльність.

Проведення окреслених платежів у цей період обов’язково перевіряють органи державного фінансового контролю під час проведення ревізій.

Розпис бюджету не затверджено

Та бувають ситуації, коли бюджетний розпис на бюджетний рік не затверджено в установлений БК строк. Мінфін або місцеві фінансові органи складають тимчасовий розпис бюджету на І квартал, а установа — тимчасовий індивідуальний кошторис бюджетної установи, який затверджує її керівник.Усі видатки провадяться на підставі цього документа.

Після затвердження відповідного бюджетного розпису установа складає кошторис, у якому враховує обсяги видатків, які вона провадила за тимчасовим індивідуальним кошторисом. Далі підставою для здійснення діяльності установи є затверджені кошторис, план асигнувань загального фонду бюджету, план спеціального фонду тощо.

До кошторису унесено зміни

Якщо кошторис бюджетної установи за деякими показниками змінено, під час виконання кошторису слід дотримуватись його показників з урахуванням змін. Зміни уносять відповідними довідками. Нагадаємо причини, з яких уносять зміни до кошторису.

Передумови для внесення змін виникають, коли:

  • бюджетні асигнування перерозподілять у розрізі КЕКВ у межах загального обсягу бюджетних призначень (окремо за загальним і спеціальним фондами);
  • бюджетні призначення передають від одного головного розпорядника до іншого;
  • бюджетні призначення зменшують головному розпоряднику на суму витрачених не за цільовим призначенням коштів;
  • у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника (окремо за загальним та спеціальним фондами) видатки перерозподіляють за бюджетними програмами або збільшують видатки розвитку за рахунок зменшення інших видатків;
  • видатки бюджету перерозподіляють на централізовані заходи між адміністративно-територіальними одиницями;
  • нерозподілені бюджетні призначення передають на визначену мету між головними розпорядниками;
  • річні видатки бюджету скорочують за рахунок коштів загального фонду;
  • внесені зміни до держбюджету чи місцевого бюджету;
  • видатки бюджету збільшують за рахунок перевищення обсягу власних надходжень спеціального фонду з урахуванням їх залишків на початок року.

Якщо загальний обсяг фактичних надходжень до спеціального фонду разом з сумою залишку коштів на початок року більший, ніж надходження, які визначає кошторис бюджетної установи, до останнього обов’язково уносять зміни за спеціальним фондом. При цьому уточнений обсяг видатків за спеціальним фондом дорівнює сумі уточненого обсягу доходів і залишку коштів на початок року. Підставою для внесення змін до кошторису за спеціальним фондом (власні надходження) є:

  • довідка органу Казначейства про підтвердження надходжень на спеціальні реєстраційні рахунки;
  • довідка про зміни в кошторис бюджетної установи;
  • зведення показників спеціального фонду кошторису без внесення відповідних змін до бюджетного розпису за спеціальним фондом бюджету.

Копію довідки про зміни до кошторису за спеціальним фондом (власні надходження) установа завіряє у органі Казначейства, після чого передає її до головного розпорядника.

Якщо фактичний обсяг власних надходжень з урахуванням залишку на початок року менший, ніж плановані показники, які враховує кошторис бюджетної установи за спеціальним фондом, установа обов’язково вносить зміни до кошторису за спеціальним фондом та зведення показників спеціального фонду кошторису. При цьому зменшує обсяг надходжень і видатків з урахуванням очікуваного виконання кошторису за спеціальним фондом поточному бюджетному періоді. Ці зміни слід внести не пізніше ніж за три тижні до кінця бюджетного року.

І насамкінець згадаймо про потребу звітувати. Виконуючи кошторис, установа обов’язково складає бюджетну звітність за бюджетними програмами у розрізі загального і спеціального фондів. У цій звітності планові показники, що містить кошторис бюджетної установи за спеціальним фондом, відображають з урахуванням внесених змін до кошторисів. Вони обов’язково мають відповідати даним обліку, які веде орган Казначейства.

Кошторис, план асигнувань загального фонду бюджету, план надання кредитів із загального фонду бюджету, план спеціального фонду, зведення показників спеціального фонду кошторису, план використання бюджетних коштів, помісячний план використання бюджетних коштів виконують наростаючим підсумком. Тому у звітності установи та обліку органів Казначейства усі показники, що містить кошторис бюджетної установи, відображають також наростаючим підсумком.



Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не прогавити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. З нашою допомогою працювати легше!

Освітні заходи

Освітні заходи

Отримайте нові знання

Взяти участь











© Головбух: Бюджет, 2017. Усі права захищено
Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу

Тижневик «Головбух: Бюджет», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14859-3830Р від 29.01.2009

Журнал «Держзакупівлі», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 18739-7539Р від 14.02.2012

Журнал «Головбух: праця та зарплата», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14961-3933 ПР від 05.03.2009


Бажаєте скачати файл?!



Зареєструйтесь, будь ласка!

30 секунд на реєстрацію – і Ви теж зможете скачувати необхідні документи, форми, зразки тощо


У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
на реєстрацію знадобиться лише 30 секунд
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Приєднуйтесь до команди професійних бухгалтерів

і я інформуватиму вас про:

➤ головні зміни в законодавстві
➤ методи розв'язання складних робочих ситуацій
➤ зручні сервіси для роботи

  Ольга Пастухова, головний редактор порталу «Бюджетник»

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт Знадобиться лише хвилина!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль