text
Головбух: Бюджет

Особливості списання дебіторської заборгованості

  • 6 серпня 2018
  • 3447
експерт з бухобліку та оподаткування в бюджетній сфері, Київ

Чи доцільне списання дебіторської заборгованості у тому чи іншому випадку та коли без нього не обійтись, як його відображати у бухгалтерському обліку установи — у статті.

Види дебіторської заборгованості

У бюджетній сфері розрізняють такі види дебіторської заборгованості:
  • поточна;
  • прострочена;
  • строк позовної давності якої минув;
  • безнадійна.

Поточна — дебіторська заборгованість, яка утворюється після надання послуг, реалізації активів, за які установа має отримати кошти, або після перерахування попередньої оплати, авансу та не отримання товарів, робіт і послуг. Списання дебіторської заборгованості в бюджетних установах заборонене, якщо така заборгованість поточна і не безнадійна.

Коли у договорі для дебітора не визначена дата платежу, поточну заборгованість перекваліфіковуємо у прострочену на тридцятий день після складання рахунку на оплату. Коли такий термін обумовлений у договорі, поточна заборгованість вважається простроченою на тридцятий день після спливу визначеного договором терміну. Списання дебіторської заборгованості бюджетної установи не проводимо, якщо вона прострочена.

Заборгованість, за якою минув строк позовної давності, виникає після закінчення строку виконання зобов’язань за договором і спливу трьох років, за умови, що перебіг позовної давності протягом трьох років не переривався. Якщо перебіг позовної давності перервано, така заборгованість є простроченою, оскільки відлік строку позовної давності починаємо з дати переривання. Списання дебіторської заборгованості 2018 року, яка є простроченою, заборонене.

Безнадійна дебіторська заборгованість — це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником, або дебіторська заборгованість, строк позовної давності якої минув. Керівник установи приймає рішення про списання безнадійної дебіторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Претензійно-позовна робота

Керівник установи зобов’язаний організувати претензійно-позовну роботу в установі і не допускати утворення безнадійної дебіторської заборгованості. По простроченій заборгованості й заборгованості після закінчення договору — направляємо дебіторам листи-претензії. Для цього в установі проводимо інвентаризацію розрахунків.

Періодичність проведення інвентаризації розрахунків визначає керівник установи. Списання дебіторської заборгованості у цей період заборонене. 
У разі непідтвердження суми дебіторської заборгованості або невиконання листа-претензії готуємо позовну заяву до суду. Програли суд першої інстанції — обов’язково готуємо апеляційну, а потім касаційну заяви.

Списання дебіторської заборгованості бюджетної установи не проводимо під час розгляду справи в суді. Причина тому — перерив перебігу строку позовної давності. Випадки такого переривання визначає стаття 264 Цивільного кодексу України. Новий відлік строку позовної давності розпочинаємо з дати подання претензії, позову або дати визнання дебітором суми заборгованості.

Якщо два-три рази на рік проводимо інвентаризацію розрахунків, в установі організована претензійно-позовна робота, списання дебіторської заборгованості 2018 не буде через відсутність безнадійної дебіторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності. Коли ж цього не робити, державному чи місцевому бюджету буде нанесена шкода на суму втрачених активів.

Неякісна інвентаризація: три витяги з актів ревізії

Людмила Кравченко
Людмила Кравченко Керівник експертної групи MCFR Головбух
Бюджетна установа провела інвентаризацію майна та розрахунків. Керівник спокійний: нестач та лишків інвентаризаційна комісія не виявила. Та рано радіти. Бо коли інвентаризацію доведеться проводити за ініціативою ревізорів, може виявитися, що усі попередні були неякісними. Подивимося на такі випадки очима ревізорів.

Коли списуємо дебіторську заборгованість

Порядок списання дебіторської заборгованості прописаний у Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ, затвердженому наказом Мінфіну від 02.04.2014 № 372.

Навіть якщо впевнені, що зобов’язання дебітор не виконає, дебіторську заборгованість не визнаємо безнадійною до спливу строку позовної давності. Цю заборгованість обліковуємо на рахунку бухгалтерського обліку 21 «Поточна дебіторська заборгованість».

Списання дебіторської заборгованості в бухгалтерському обліку відображаємо лише коли сплив строк позовної давності і дебіторка визнана безнадійною. Таку заборгованість списуємо на підставі інвентаризації розрахунків. Суму цієї заборгованості відображаємо у:

  • довідці до акта інвентаризації розрахунків про дебіторську і кредиторську заборгованості, щодо яких строк позовної давності минув;
  • акті інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами.
Перш ніж списати дебіторську заборгованість, у протоколі інвентаризаційної комісії зазначаємо рішення комісії щодо списання з обліку такої заборгованості чи продовження її обліку як активу (хоч це й сумнівно).

Якщо прийняли рішення списати, після затвердження керівником установи протоколу інвентаризаційної комісії і видання відповідного наказу бухгалтер проводить списання дебіторської заборгованості в бухгалтерському обліку.

Отже, необхідними документами для списання є підписані і затверджені:

  • протокол інвентаризаційної комісії;
  • акт інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами;
  • довідка до нього;
  • наказ про результати інвентаризації.

Списання дебіторської заборгованості в бухгалтерському обліку

На суму списаної безнадійної дебіторської заборгованості змінюємо результат виконання кошторису. Кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку наведемо у таблиці.

Проводки для списання безнадійної дебіторської заборгованості

Зміст господарської операції Кореспонденція субрахунків
д-т к-т
Списуємо безнадійну дебіторську заборгованість після спливу строку позовної давності 5512 2113, 2115, 2117
Зараховуємо її суму поза баланс 071

Поза балансом суму цієї заборгованості обліковуємо протягом трьох років. Можливо майновий стан дебітора зміниться і буде можливість стягнути суму цієї заборгованості.

Відображення в обліку списання дебіторської заборгованості — це не останній крок, якщо мова йде про бюджетну установу — платника ПДВ. А все тому, що сума заборгованості дебітора не включає суму ПДВ.

Суму ПДВ під час попередньої оплати віднесено до податкового кредиту. Тож і виходить, що факту купівлі-продажу (оподатковуваної ПДВ операції) не було і це підтверджує списання безнадійної дебіторської заборгованості. Відповідно установа втрачає право на податковий кредит. Про це йде мова у індивідуальній податковій консультації ДФС (лист від 22.06.2017 № 773/6/99-99-15-03-02-15/ІПК), ГУ ДФС у Дніпропетровській області (лист від 22.08.2017 № 1707/ІПК/04-36-12-32-20). Виправлення на суму ПДВ здійснюємо бухгалтерською довідкою.

Коли списання дебіторської заборгованості відобразили, крапку на цьому дебіторові не ставимо. Існує досить мала ймовірність погашення цієї заборгованості. Якщо все ж таки кошти надійшли, слід з’ясувати, за рахунок коштів якого фонду бюджету ця заборгованість була утворена.

Якщо вона утворена за коштами загального фонду державного чи місцевого бюджету, отримані від дебітора кошти після списання дебіторської заборгованості повертаємо у загальний фонд відповідного бюджету. Якщо її утворено за коштами спецфонду державного чи місцевого бюджету, отримані кошти визнаємо доходом спецфонду 2018 року і коригуємо результат виконання кошторису. Тобто кошти залишаються у розпорядженні установи.

Кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку за операціями з погашення заборгованість після списання дебіторської заборгованості в бюджетних установах наведемо у таблиці.

Проводки у разі погашення заборгованості після її списання

Зміст господарської операції Кореспонденція субрахунків
д-т к-т
Списуємо суму з поза балансу у зв’язку з її погашенням - 071
Визнаємо заборгованість активом і коригуємо результат виконання кошторису 2113, 2115, 2117 5512
Відображаємо суму надходжень до спеціального фонду 2313 2113, 2115, 2117

Дебіторська заборгованість у Звіті № 2-дс

Фаїна Іскрижицька
Фаїна Іскрижицька Керівник експертної групи MCFR Головбух
Минулого року установа у Звіті № 2-дс показала списані кредиторську, депонентську, дебіторську заборгованості, строк позовної давності яких минув. Аби скласти такий звіт нині, слід відкоригувати деякі показники, оскільки змінилася методика обліку. Тож які технічні виправлення необхідно зробити, аби якісно скласти звіт у 2018 році?
Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не прогавити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. З нашою допомогою працювати легше!

Освітні заходи
Отримайте нові знання
Взяти участь
Інтернет-магазин
Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз
Ми в соцмережах
Бажаєте скачати файл?!



Зареєструйтесь, будь ласка!

30 секунд на реєстрацію – і Ви теж зможете скачувати необхідні документи, форми, зразки тощо


У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
на реєстрацію знадобиться лише 30 секунд