Моніторинг публічних закупівель: погляд замовника

4536
ДУБРОВА Ярослава
консультант з публічних закупівель, Київ
Уся закупівельна спільнота чекає новин про моніторинг публічних закупівель! Пам’ятаємо, що моніторинг був передбачений ще в законі за паперових закупівель. Але, як кажуть, не судилось. Потім законодавець передбачив моніторинг електронних публічних закупівель у новому законі. Але ж до цього часу не було врегульовано сам механізм проведення моніторингу. І от у кінці минулого року, під новорічну ялинку, прийнято Закон про моніторинг.

28 грудня 2017 року Закон України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законів України щодо здійснення моніторингу закупівель (далі — Закон про моніторинг) направлено на підпис Президенту України, а 24 січня 2018 року цей важливий Закон підписав Президент України. Відтак моніторинг публічних закупівель стане звичним явищем у житті кожного замовника!

Тож варто почати опановувати нові зміни в державному регулюванні контролю публічних закупівель.

Хто проводитиме моніторинг публічних закупівель

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регулює Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі — Закон № 2939). При цьому на сьогодні в Законі № 2939 передбачено три види держфінконтролю:

  • інспектування (ревізія планова та позапланова);
  • перевірка державних закупівель;
  • державний фінансовий аудит.

► Публічні закупівлі: час планувати по-новому

У межах кожного з зазначених видів контролю перевіряють закупівлі в замовників. А перевіряє хто?

Так, у силу ч. 1 ст. 1 Закону № 2939 здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений КМУ на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі — орган державного фінансового контролю). На сьогодні органом державного фінансового контролю в Україні є Державна аудиторська служба України (далі — Держаудислужба) та її підрозділи.

Довідково

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2016 № 43, Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовує і координує КМУ та який формує і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Зауважте, що після внесення змін Законом про моніторинг до Закону № 2939 державний фінансовий контроль забезпечуватиметься органом держфінконтролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Тобто шляхом чотирьох видів контролю. При цьому контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюватиметься шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон № 922), проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Важливо

На відміну від трьох інших видів контролю, таких як аудит, інспектування та перевірка, які проводять за місцезнаходженням підконтрольної установи чи за місцем розташування об’єкта права власності, моніторинг закупівлі здійснюють за місцезнаходженням органу держфінконтролю.

Таким чином, моніторинг публічних закупівель здійснюватиме Держаудитслужба та її територіальні органи.

► Держаудитслужба: повноваження та її перевірки

Зауважте, що Закон про моніторинг не передбачає чітких випадків, за яких здійснюється моніторинг закупівлі Держаудитслужбою, а за яких — її територіальними органами. На це звернуло увагу в зауваженнях до законопроекту від 30.03.2017 4738-д (прийнятий Закон про моніторинг) Головне юридичне управління Верховної Ради України. На думку Головного юридичного управління зазначена невизначеність не узгоджується з вимогами статті 19 Конституції України. Крім того, це положення не враховує правової позиції Конституційного Суду України, оскільки не містить достатніх і завершених правових механізмів реалізації положень, як того вимагає принцип правової держави (Рішення від 30 травня 2001 року № 7-рп/2001). Проте, як бачимо, це зауваження Головного юридичного управління не враховано, тож невизначеність щодо того, у яких випадках і які закупівлі моніторитиме Держаудитслужба, а які — її територіальні органи, так і залишилась. Напевне, це питання врегульовуватимуть внутрішніми наказами або розпорядженнями Держаудитслужби. І скоріш за все розподіл закупівель для моніторингу буде побудований за територіальним принципом поширення повноважень щодо держфінконтролю. Тобто Держаудитслужба буде моніторити закупівлі тих підконтрольних установ, які контролює й іншими видами контролю: ревізіями, перевірками, а її територіальні органи будуть моніторити їм підконтрольні установи.

Особливості призначення моніторингу закупівель

Як передбачено частиною 3 статті 7 Закону № 922, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією України та законами України, серед інших органів, здійснює й центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. При цьому центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його органи на місцях проводять моніторинг закупівель.

► Розширюємо горизонти публічних закупівель. Долучайтеся!

Довідково

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 1 Закону № 922 моніторинг закупівель — це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях процедури закупівлі шляхом систематичного спостереження та аналізу інформації за допомогою електронної системи закупівель.

Варте уваги те, що Законом про моніторинг термін «моніторинг закупівель» викладається в новій редакції:

«моніторинг закупівлі — аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.»

► Порядок складання річного плану закупівель

Як бачимо, моніторинг будуть здійснювати не лише шляхом систематичного спостереження та аналізу інформації за допомогою електронної системи закупівель. А як же будуть моніторити?

На це питання дасть відповіді замовникам нова стаття 71 «Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель», якою доповнюють Закон № 922.

Так, для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовувати згідно з Законом про моніторинг не тільки інформацію, що оприлюднена в електронній системі закупівель, а й інформацію, що міститься в єдиних державних реєстрах, та інформацію в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Тож замовникам варто перевіряти інформацію в єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Бо не перевірять вони, перевірять їх.

Перевірка інформації у відкритих реєстрах: коротко про головне

Також замовникам варто знати, що аудитори для моніторингу публічних закупівель можуть використовувати дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть отримати органи державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом.

При цьому моніторинг закупівлі будуть здійснювати протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання. Зауважте, що моніторинг закупівлі не повинні проводити на відповідність тендерної документації вимогам ч. 4 ст. 22 Закону № 922.

Тендерна документація: хай усе буде правильно

Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель у інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об’єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до ст. 9 Закону № 922.

► Публічні закупівлі: актуальні запитання — відповіді

До відома

Методику визначення автоматичних індикаторів ризиків, їх перелік та порядок застосування має затвердити Держаудитслужба за погодженням із Мінекономрозвитку.

Варто зазначити, що окремі підстави для моніторингу повторюють підстави для перевірки закупівель, передбачені чинним законодавством. Так, пунктом 4 Порядку проведення перевірок державних закупівель Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами, затвердженого постановою КМУ від 01.08.2013 № 631, передбачено як одну з підстав перевірки виникнення потреби у перевірці відомостей про порушення об’єктом контролю законодавства у сфері державних закупівель, що надішли до контролюючого органу, якщо об’єкт контролю не надав пояснення та їх документального підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу протягом трьох робочих днів із дня його надходження.

Отже, як бачимо, і для моніторингу, і для перевірки підставами може бути інформація про порушення, отримана Держаудитслужбою чи то від органів держвлади, чи то від громадських об’єднань.

Та найцікавіша підстава для моніторингу навіть не ризик-індикатори, а повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про порушення замовником законодавства про публічні закупівлі. Тож замовникам варто, мабуть, буде кожного дня зранку більш уважно читати новинки преси. А ще краще уникати ризиків порушень, щоб не потрапити на шпальти газет та не стати об’єктом для моніторингу Держаудитслужбою.

Договір закупівлі за державні кошти: як правильно продовжити дію на наступний рік

Увага!

Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених Законом № 922. Зупинити процедуру відповідно до Закону № 922 система може виключно тільки тоді, коли здійснюється оскарження до АМКУ. Тому навіть якщо аудитори будуть здійснювати моніторинг закупівлі, замовник має далі продовжувати цю закупівлю, дотримуючись встановлених Законом № 922 строків для прийняття відповідних рішень. При цьому тільки за наявності підстав, передбачених у Законі № 922, замовник може відмінити процедуру або визнати такою, що не відбулася.

Усунення дублювання повноважень

Однією з причин того, що так довго не було врегульовано питання механізму здійснення моніторингу закупівель, починаючи ще з паперових торгів, було питання дублювання функцій Держаудитслужбою (перед цим Держфініспекцією) і АМКУ як органом оскарження.

Уявіть ситуацію: аудитори промоніторили закупівлю й за результатами моніторингу зобов’язують замовника відмінити рішення про визначення переможця. Замовник прислухається і відміняє. І тут ображений переможець оскаржує рішення замовника про відміну до АМКУ. А орган оскарження іншої думки та вважає, що переможця було обрано правильно й скасовує рішення замовника про відміну рішення про переможця. Що робити в цій ситуації замовнику? Як то кажуть, кому вірити? Позиція якого з цих двох органів контролю має бути більш вагомою для замовника? От такі питання виникали й у спільноті впродовж того часу, коли зацікавлені органи ніяк не могли дійти згоди в частині тих чи інших положень законопроекту про моніторинг. Та, на щастя, в кінці-кінців визначились і розмежували функції цих двох органів контролю з метою уникнення їх дублювання. Тож як тепер буде, аналізуємо далі.

Чотири умови для переговорної процедури

Так, якщо орган оскарження прийняв до розгляду скаргу від суб'єкта оскарження у порядку, встановленому Законом № 922, то орган держфінконтролю не приймає рішення про початок моніторингу закупівлі щодо тих порушень, обставин, підстав, які були або є предметом розгляду органом оскарження незалежно від прийнятого органом оскарження рішення щодо таких порушень, обставин, підстав.

А якщо орган оскарження прийняв до розгляду скаргу від суб’єкта оскарження у порядку, встановленому Законом № 922, вже після прийняття рішення про початок моніторингу закупівлі чи після опублікування висновку, то протягом наступного робочого дня з дня розміщення скарги суб’єктом оскарження в електронній системі закупівель Прозорро керівник органу держфінконтролю або його заступник до моменту опублікування рішення органу оскарження має зупинити рішення органу держфінконтролю. Водночас орган держфінконтролю має оприлюднити в Прозорро відповідне повідомлення про зупинення моніторингу. Разом з тим, і замовник до моменту опублікування рішення органу оскарження має зупинити виконання зобов’язань щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, щодо тих порушень, обставин, підстав, які стали предметом розгляду органом оскарження.

При цьому після того, як орган оскарження оприлюднить у Прозорро своє рішення, замовник виконує зобов’язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, зазначених у висновку, в тій частині, що не були предметом розгляду органом оскарження.

Оприлюднення річного плану закупівель в ProZorro

Важливо

Якщо рішення органу оскарження буде оскаржено в судовому порядку, то рішення про початок моніторингу закупівлі орган держфінконтролю не повинен приймати щодо тих саме порушень, обставин, підстав, які були або є предметом судового розгляду.

Зауважте, що відповідно до ч. 17 ст. 71 «Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель», якою Законом про моніторинг доповнено Закон № 922, передбачено, що:

«У разі наявності підстав, визначених частиною другою цієї статті, що містять ознаки порушень та які не були предметом розгляду органом оскарження та/або оскарження у судовому порядку рішення органу оскарження, рішення про початок моніторингу закупівлі щодо інших ознак порушень приймається після оприлюднення рішення органу оскарження на веб-порталі Уповноваженого органу у порядку, встановленому статтею 18 цього Закону, або після набрання рішенням суду законної сили».

З цього вбачається, що в разі, якщо все-таки наявні підстави для призначення моніторингу, тобто в діях/бездіяльності замовника вбачаються ознаки порушень, і саме ці порушення не були предметом розгляду органу оскарження та/або не було оскаржено в судовому порядку рішення органу оскарження, то рішення про початок моніторингу закупівлі щодо таких ознак порушень орган держфінконтролю приймає все одно після того, як орган оскарження оприлюднить у Прозорро своє рішення в порядку, встановленому ст. 18 Закону № 922, або ж після набрання рішенням суду законної сили, у випадку оскарження в суді рішення органу оскарження.

► 9 змін в ProZorro 2018 року

Оформлення результатів моніторингу публічних закупівель

За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу держфінконтролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі — висновок). Зауважте, що висновок має бути затверджений керівником органу держфінконтролю або його заступником, тобто виключно тільки такими посадовими особами. Тож затвердження висновку іншою посадовою особою не буде відповідати закону.

До відома

Форму висновку та порядок його заповнення має визначити Держаудитслужба.

Висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Договір закупівлі за державні кошти: як правильно продовжити дію на наступний рік

Що має бути обов’язково зазначено у висновку, щоб він вважався складеним відповідно до закону?

У висновку аудитори мають обов’язково зазначити:

  • найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;
  • найменування предмета закупівлі та його очікувану вартість;
  • унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дату його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дату його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;
  • опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;
  • зобов’язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Змова на торгах: виявляємо та визначаємо штраф

Варто зазначити, що протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення органом держфінконтролю висновку замовник має оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, що викладені у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Важливо

У разі підтвердження органом держфінконтролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган має зазначити в Прозорро протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника, уповноважена особа замовником не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

При цьому як передбачають новації щодо моніторингу, якщо замовник не усуне порушення, визначене у висновку, і таке порушення матиме негативний вплив для бюджетів, а також замовник не оскаржить висновок до суду, то орган держфінконтролю проводить перевірку закупівлі відповідно до Закону № 2939. При цьому керівник органу держфінконтролю або його заступник приймає рішення про призначення перевірки закупівлі Це рішення орган держфінконтролю має оприлюднити протягом двох робочих днів з дня його прийняття.

Суб’єкти відповідальності у закупівельній сфері

Увага!

Процедура закупівлі на період проведення перевірки закупівлі не зупиняється.

Не зайвим буде застерегти замовників, що Закон про моніторинг містить ще одну підставу для призначення перевірки, яка не пов’язана з усуненням/неусуненням замовником порушень по моніторингу. Так, якщо аудитори виявлять під час моніторингу закупівлі порушення щодо невідповідності опублікованих в електронній системі закупівель умов договору про закупівлю змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару), переможця процедури закупівлі або ціні пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, орган держфінконтролю може проводити перевірку закупівлі відповідно до Закону № 2939. Це передбачено в ч. 12 ст. 71 «Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель», якою доповнюють Закон № 922.

► Інформація про учасника: не довіряй, а перевіряй

При цьому в такому випадку так само, як і в попередньому, керівник органу держфінконтролю або його заступник приймає рішення про призначення перевірки закупівлі, яке оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття.

Увага!

Дія договору про закупівлю на період проведення перевірки закупівлі не зупиняється.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі орган держфінконтролю не виявить порушень законодавства у сфері публічних закупівель, то у висновку має бути зазначено інформацію про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Оскарження висновку з моніторингу закупівель

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Як бачимо, оскарження результатів моніторингу до суду — це право замовника. І тут в замовників може виникнути декілька питань. Чи обов’язково оскаржувати висновок до суду, якщо ти з ним не згоден, адже таке оскарження — це право, а не обов’язок?

Відповідь на це запитання, а також практичні поради читайте у консультації Ярослави Дуброви на шпальтах найближчого номера журналу «Держзакупівлі».

Вдалих Вам закупівель без порушень!



Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не прогавити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. З нашою допомогою працювати легше!

Освітні заходи

Освітні заходи

Отримайте нові знання

Взяти участь









© Головбух: Бюджет, 2017. Усі права захищено
Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу

Тижневик «Головбух: Бюджет», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14859-3830Р від 29.01.2009

Журнал «Держзакупівлі», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 18739-7539Р від 14.02.2012

Журнал «Головбух: праця та зарплата», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14961-3933 ПР від 05.03.2009


Бажаєте скачати файл?!



Зареєструйтесь, будь ласка!

30 секунд на реєстрацію – і Ви теж зможете скачувати необхідні документи, форми, зразки тощо


У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
на реєстрацію знадобиться лише 30 секунд
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Приєднуйтесь до команди професіоналів

Заповніть форму та отримайте:

  • допомогу у розв'язанні складних робочих ситуацій
  • запрошення на освітні заходи
  • сповіщення про бухгалтерські новини

  • Щиро ваш, портал «Бюджетник»

    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    І отримати доступ на сайт Знадобиться лише хвилина!
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль